Translation for 'Балтійське' from Ukrainian to English

Балтійське море {с}

Baltic Seaгеогр.

• Походження назви річки, вочевидь, балтійське, проте значення слова невідоме.
• У 1325 році Мекленбург втратив Прігніц та Укермарк. Після смерті останнього руянського князя Вітслава ІІІ (1325) спалахнула Війна за рюгенську спадщину. За умовами Брудерсфдорського миру (1328) спадщина Вітслава ІІІ — острів Рюген, навколишнє балтійське узбережжя та права сеньйора Штральзунда — дісталися Померанії (точніше герцогству Померанія-Вольгаст), натомість мекленбурзький князь отримав лише грошову компенсацію. Наступного року Генріха ІІ не стало.
• Газопровід «Північний потік» (Nord Stream) — новий маршрут експорту російського газу в Європу — з'єднає балтійське узбережжя Росії під Виборгом з балтійським берегом Німеччини в районі Грайфсвальда. Протяжність газопроводу складе 1224 км. Забезпечувати транспортування газу по газопроводу «Північний потік» буде компресорна станція «Портова». Вона стане унікальним об'єктом світової газової галузі за сумарною потужності (366 Мвт), робочому тиску (220 атм), відстані транспортування газу (більше 1200 км), а також добовому обсягом осушки газу (170 млн куб. м)..
• Топонім має або балтійське ("*Skērii̯ā", чи від "šaras" — «вузька»), або фінське (від "шар" — «протока») походження.
• У I-V століттях нашої ери померанські балти були вигнані німецькими племенами і пішли на схід, а деяка цих балтів була поступово асимільована, як показують гідроніми та топоніми, що збереглися до наших днів - на думку дослідника Германа Шалля, сліди перебування балтів у Померанії збереглися і донині, оскільки назви деяких географічних об'єктів Померанії мають суто балтійське походження.

• 9 вересня 1991 року Польща та Естонія відновили свої дипломатичні відносини. 2 липня 1992 року в Таллінні було підписано «Договір між Республікою Польща та Естонською Республікою про дружнє співробітництво та балтійське добросусідство». З 1993 року в Таллінні запрацювало Посольство Республіки Польща в Естонії, розташоване в 1994 році на Пярнуському шосе (Pärnu maantee 8) зусиллями посла Якуба Волонсевича, а 1995 року відкрилося Посольство Естонії у Польщі.
• Слово гжель має балтійське походження, імовірно слово від балтійського "gud(i)-el-", що, наприклад, в давньопруській мові означало «кущ».
• Відомо, що лише 1185 року, після захоплення західно-слов'янського балтійське узбережжя та підкорення короля Богуслава I король Данії Кнуд VI узяв собі титул король венедів.
• Топонім «Одельськ» має балтійське походження і утворився від назви річки Одли, притоки Свіслочи.
• Слово анциболот, вочевидь, має балтійське походження, де в литовській ánčiabalis «качине болото», відповідно слово могло означати «той, хто належить до качиного болота».

• Коли 1185 року, король Данії Кнуд VI захопив балтійське узбережжя та підкорив короля вендів Богуслава I, він додав до своєї титулатури титул короля венедів.
• З 2008 року переїхав на Слобожанщину, в місто Рубіжне Луганської області, де працював вчителем у ЗОШ № 9. Паралельно навчався в магістратурі СДПУ ім. Макаренка. Під орудою наукового керівника Ніколаї Галини Юріївни написав дві роботи — «Фольк-рок, як засіб інтеркультурного виховання підлітків в середніх навчальних закладах» та «Генеза бандури»(гіпотеза про скандинавсько-балтійське походження).
• 1185 року, захопивши балтійське узбережжя та підкоривши Богуслава I, Кнуд VI додав до своєї титулатури титул короля венедів.
• До 1185 року захопив балтійське узбережжя Священної Римської імперії. Останнім підкорив племена західних слов'ян та Богуслава I Померанського. На честь цього Кнуд узяв титул король венедів. Пізніше він зумів відбити напад Бернхарда Асканія, нового герцога Саксонії. У 1189 році розбив Вартислава Гріффіна, каштеляна Штеттіна.
• У Середньовічних європейських джерелах володарів Вендської держави називали король венедів. Коли 1185 року, король Данії Кнуд VI захопив балтійське узбережжя та підкорив короля венедів Богуслава I, він додав до своєї титулатури також й титул короля венедів.

• Фіно-угорське населення території сучасної Москви належало до дяківської культури, предків літописного племені меря. Також у Підмосков'ї мешкало інше фіно-угорське плем'я — мещера і балтійське плем'я — голядь. З Х століття на території Москви існувало поселення слов'янського племені в'ятичі.
• Гідронім Нара має балтійське походження: пор. [...] («потік»). Народно-етимологічна версія пов'язує назву річки з пануванням монголо-татар: ніби кінні вершники провалювались крізь лід і гинули, звідти походить її назва «глибока річка».
• В старі часи місто називалося Глюні. Це старинне слов'янське місто. У 795 році в місті Глюні був похований перший князь Ободрицького союзу — князь Віцан.. У Середньовіччя місто було дуже багатим завдяки торгівлі сіллю. Поруч з містом знаходилося декілька родовищ солі. Її експортували в сусідні землі. Старим соляним шляхом її доставляли до Любека, а звідти на все балтійське узбережжя. Довгий час Люнебург був однією зі столиць герцогів Брауншвайг-Люнебурзських; місто та його сіль були факторами могутності та процвітання Ганзи.