Übersetzung für 'займенник' von Ukrainisch nach Deutsch

займенник {ч}

Pronomen {n}лінґв.

Fürwort {n}лінґв.

---

Werbung

відносний займенник {ч}

Relativpronomen {n}лінґв.

вказівний займенник {ч}

Demonstrativpronomen {n}лінґв.

hinweisendes Fürwort {n}лінґв.

зворотний займенник {ч}

Reflexivpronomen {n}лінґв.

rückbezügliches Fürwort {n}лінґв.

неозначений займенник {ч}

Indefinitpronomen {n}лінґв.

особовий займенник {ч}

Personalpronomen {n}лінґв.

persönliches Fürwort {n}лінґв.

питальний займенник {ч}

Fragefürwort {n}лінґв.

Interrogativpronomen {n}лінґв.

присвійний займенник {ч}

Possessivpronomen {n}лінґв.

besitzanzeigendes Fürwort {n}лінґв.

• Так, в реченні «His reading has considerably improved — Його читання значно покращилося» присвійний займенник «his — його» є означенням до віддієслівного іменника «reading-читання».
• Видовий епітет "nustrale" — це займенник, що означає «наш - le notre» у корсиканській мові.
• Поряд з мезоклізою існують такі варіанти постановки ненаголошеного особистого займенника-доповнення, як прокліза (коли займенник ставиться перед дієсловом) і енкліза (коли займенник слідує за дієсловом).
• На відміну від російських зворотних дієслів на-ся/-сь", в португальській мові займенник "se", яка супроводжує поворотний дієслово змінюється за особами і числами разом із дієсловом.
• В іспанській мові зазвичай використовується структура підмет–дієслово–об’єкт, але коли вживається енклітичний займенник, він стоїть перед дієсловом і допоміжним.

• Він́ — в українській мові — займенник третьої особи чоловічого роду. Докладніше див. .
• Гінді має особисті займенники лише першої та другої особи, а для третьої особи використовується вказівний займенник वह (vah) або यह (yah).
• Вказівний займенник tad інколи вживається майже як артикль the в англійській мові.
• Вказівний займенник середнього роду "се" грає роль підмета у реченнях з дієсловом "être" (бути), наприклад, "c'est moi" (це я).
• Вказівний займенник: цей, той — ia (ya).

• Вона́ — в українській мові — займенник третьої особи жіночого роду. Докладніше див. .
• У сербській і боснійській займенник «що» має форму što як відносний займенник, але форму šta як питальний займенник; останній також може бути відносним, коли приєднує підрядне речення із запитальним значенням.
• Деякі вказівні займенники були трьох ступенів: займенник першого ступеня [...] вживався для вказання на близькорозташований предмет, займенник другого ступеня [...] — для вказання на більш віддалений, займенник третього ступеня [...] — для вказання на далекий предмет.